Глава 1. "Вступ"
XIX вік Лондона. Вже у ту пору не було страждання яке отримували за шкоду людству. Вбивства були менш покаранні. Хоч ця історія не про палку любов до політики. Але в ній є багато чого незаконного, наприклад: проникання в чужий будинок чи вбивство за кохання.
Мар‘ян Пакер, 19 років. Чоловік на вигляд не є аристократом, скоріше простолюдином. Не бідним - не багатим, але так тільки здається поки що. Мар’ян мав працювати журналістом та зрозумівши, що більше полюбляє тишу і спокій вирішив працювати у бібліотеці. Волосся його нагадувало пшеницю, а очі зелені нічні дерева у хвойному лісі. Ріст його був 5 футів і 4,57 дюйма, не гігант, але іноді потрібний. Та й не можна сказати, що Пакер зі слабких панів, котрі не вміють за себе постояти, зовсім навпаки.
Читаючи книгу “Пригоди Шерлока Холмса і Лікаря Ватсона - Артур Конан Дойль“, Мар’ян чекав свою постійну клієнтку о 5 годині вечора, яка мала повернути книгу і взяти нову. Вже стукнуло пів на 6-ту, як у бібліотеку увірвалась жіночка з кучерявими патлами. Вона з криком “Пакер!” вибила двері і задоволена увійшла з книгою в руках. –Місіс Бодітл, пам’ятайте, це бібліотека.
-Тут не можна галасувати. - Відклавши книгу, промовив Мар’ян.
Так, жінку звали Анастейша Бодітл або місіс Бодітл. Їй 20 років, і вона є аристократкою.
–Нічого, почекають! Ось книга! - Анастейша поклала книгу на стіл Мар’яна. - Цього разу іншу я брати не буду, зайду напевно післязавтра. У мене з чоловіком з’явилися невгамовні справи на ці два дні. Удачі тобі! - З цими словами вона вибігла з приміщення і сіла в карету.
Як тільки їхній кінь рушив, піднялась пилюка від коліс, у якій з’явилась особа з довгим, але не дуже, темно-каштановим волоссям, з очима як дорогоцінний камінь берил і в бежевому пальті, ніби казковий персонаж. Цей чоловік увійшов у приміщення.
Він підійшов до Мар’яна, який сидів за прилавком. Та серце русявого чоловіка не припиняло стукати, дихання ставало важким тільки з одного погляду на чоловіка. Таке враження було, що він зараз встане і впаде.
